Ставка Гітлера “Вервольф”

Ставка Гітлера "Вервольф", що в перекладі з німецької означає "озброєний вовк", розташована за 8 км на північ від Вінниці. За часів Великої Вітчизняної війни вона використовувалася для керування військовими діями на Східному фронті. Будівництво польової ставки спершу планувалося біля Лубен (Полтавської області). Але, по-перше, тоді там досить активно діяли партизани, які одразу зацікавилися б таємним об’єктом, а по-друге, “бліцкриг” не вдався, і війна затягувалася. Оскільки Вінниця була більш-менш віддаленим, затишним містом і, що найголовніше, була розташована на шляху, де в майбутньому мали збудувати транс’європейську магістраль Гамбург – Готенланд (нинішній Крим), то вибір для зведення "Верхольфу" пав саме на неї.


"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Пруссії. Зовні ставка мала досить непоказний вигляд. Наземну частину складала 81 будівля. Майже всі будівлі були побудовані з дерева з дерев’яними дахами. З північного боку під лісом – електростанція. Поблизу – дві радіостанції, приміщення персоналу, охорони, водокачка, басейн, телефонний вузол, який забезпечував прямий зв’язок з Берліном, Києвом, Ростовом, Харковом, Дніпропетровськом, Житомиром. Поряд зі ставкою – посадочна смуга для літаків. Підземна частина – 3 залізобетонні бомбосховища, зокрема головний бункер фюрера, масивної конструкції: товщина стін – 2,5 м, перекритів – 4,5 м. Територія була замаскована, всі будівлі пофарбовані в темно-зелений колір. Над підземними спорудами посаджені дерева, кущі.


Будівництво ставки тривало з осені 1941 року до кінця 1943 року. У ньому були задіяні спеціалісти з Німеччини, Польщі, Голландії. Загалом на об’єкті працювали понад 10 тисяч людей, в тому числі мешканці навколишніх сіл. Влітку 1942 році вінницький підпільний центр отримав інформацію про те, що з 1941 році німецька будівельна фірма “Тодт” веде підземні роботи у лісі поблизу Вінниці, а вже на початку 1942 року керівнику київського підпілля Івану Кудрі стало відомо, що продукція Київського кабельного заводу йде у Вінницю. Після збору попередньої інформації він дійшов висновку, що там будується підземний військовий завод, а отже, радянське командування знало про існування цього об’єкту.

Гітлер відвідав ставку щонайменше 3 рази. Найдовше він тут перебував з 16 липня по 31 жовтня 1942 року. У грудні 1943 року було прийнято рішення про знищення об’єкта, і в березні 1944 напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря. Завіса таємничості довкола ставки відкрилася в 1959-1960 роках, коли вінничанин Іван Безуглий, колишній співробітник КДБ, опублікував у періодиці матеріали про боротьбу місцевого населення з окупантами.

Нині ставка є досить унікальним і цікавим об’єктом. Дослідникам вдалося відновити точні розміри території ставки та її окремих зон. Крім того, було виявлено місцезнаходження центрального в’їзду, котельні, електростанції, водокачки, очисних споруд, плацу та КПП. Але багато таємниць залишилося. Навколо ставки і досі точиться чимало пересудів, висловлюються нові гіпотези, пов’язані з нею. До полеміки долучити зможете і ви, якщо завітаєте до Вінниці та відвідаєте наш “Вервольф”.