Село
Лядова належить до природних унікальних об’єктів Середнього
Придністров’я, яку в свою чергу у межах Поділля і України є унікальним
в широкому і вузькому значенні цього поняття. Унікальністю ландшафту
середнього Придністров’я , зокрема Лядови також є наявність „Великого
каньйону Дністра”, оригінального природного вузла, де можна зустріти
породи лісів Центральної та Східної Європи, Причорномор’я, в результаті
формується особливий підтип ландшафту - західно-лісостеповий, виняткова
різноманітність геосистем, мальовничість, унікальність сполучених
творінь природи й людини, високий потенціал естетичних та рекреаційних
ресурсів. Тому с.Лядова можна вважати заповідником історичним,
геологічним, ботанічним. Знаходиться на лівому березі Дністра, межує з
селами Кремінне, Нагоряни, Яришів. З усіх боків оточене крутими схилами
долини р.Лядови. На них виходи крейди утворюють оригінальні стіни з
печерами, стовпи, окремі химерні скелі. Виходи крейди в с.Лядова -
унікальний геологічний об’єкт, таких потужних ії шарів на Вінниччині
немає. Тут зустрічаються ряд рідкісних рослин, таких, як гіацинти
блідий, два види ковили, а весною на значних ділянках цвіте горицвіт
весняний.
Мабуть краса природи й спонукала людину в далекому минулому, а саме в
XI ст. спорудити тут скельний монастир. Сьогодні - це печерний
православний діючий чоловічий монастир. Розташований на південній
околиці села, на крутому спускові вузькою стежкою у зарослях узвишшя на
стометровій висоті прямовисної крейдової скелі. Найдавніший в області
архітектурний пам’ятник XI-XIXст., форпост православ’я на південному
заході нашої держави.
За легендами і народними переказами - це перше пристанище на шляху з
Афона в Київ преподобного Антонія Києво- Печерського. До цієї пам’ятки
входить церква печерна старовинна(печера) XI ст.; готель XIXст.; церква
печерна приходська на честь Усікновення Глави Іоанна Предтечі, Святої
Великомучениці Параскеви, XVIIIст.;дзвіниця кам’яна, 1848р.;могили
ченців XVIII-XIXст, водні лікувальні джерела (Св.Антонія).
Щоб ліпше уяснити красу цього куточку Поділля краще всього згадати
рядки з поеми „Беньовський” польського письменника Юліуша Словацького,
переклад нашого земляка Івана Глинського: „Стоїть там замок на високій
скелі при річці Лядовій...А далі- гребля і млин, Маріїна оселя-
трибанний храм золоченим хрестом у небі надвечірньому
блистиь....”.Згадує поет мальовниче село і в романі „Король Лядови”.
Роботи з реставрації та відновлення об’єкту продовжуються. Триває підготовка до відзначення тисячоліття пам’ятки.
часы для сайта
